Супрун заступилась за матюки: Корисно для здоров’я

В.о міністра охорони здоров’я Уляна Супрун не підтримує ініциативу народного депутата Ольги Богомолець «Про протидію лихослів’ю» і розповіла, чому ненормативна лексика може бути корисною для здоров’я.

Про це Супрун написала на своїй сторінці в Facebook.

«Влучно і точно застосована лайка, що описує наше ставлення до ситуації, і не спрямована образити співрозмовника, корисна для здоров’я. Дослідження показують, що саме така лайка і застосовується в побуті найчастіше. Вона призводить до нейтральних чи позитивних наслідків», – зазначила вона.

Супрун звернула увагу на той факт, що, коли людина реагує нецензурною лексикою на складну неприємну ситуацію, а не на людину, то відчуває полегшення.

«У цьому разі наше обурення новинами, біль при тренуванні, травмі, тривожність, подив чи переляк знаходять миттєве і досить точне вираження, на що мозок реагує виділенням ендорфінів. Ці нейромедіатори беруть участь в знеболенні чи задоволенні», – пояснила вона.

Посилаючись на наукові дослідження, Супрун вказала на ефективність лайки у зменшенні болю, посиленні серцебиття і підвищенні больового порогу.

При цьому вона підкреслила, що «матюками слід саме послуговуватися в найпотрібніший момент, а не розмовляти ними постійно, інакше мозок звикає і перестає сприймати лайку як щось екстраординарне».

В.о. міністра також зазначила, що розуміти і висловлювати свої емоції теж корисно для здоров’я. А ось тривале пригнічення емоцій, замість їх проявлення (так зване репресивне опанування емоцій) пов’язане з вищою захворюваністю на рак і гіпертензію.   

Вона нагадала також про існування хвороби, що має назву синдром Туретта. Так, 10-20% людей із синдромом Туретта можуть вдаватися до потоку лайливих слів, коли налякані чи збуджені. Також симптомом деяких хвороб є стан афазії. У людей з нею порушена мова та її розуміння, «але матюкатися вони подекуди можуть чудово», пише Супрун.

«Науковці пояснюють це тим, що лайка не сприймається нашим мозком буквально. Ми не уявляємо саме те, що чуємо і кажемо, та апелюємо саме до прикрої обурливої ситуації, а не статевих органів, приміром», – пояснила в.о міністра.

Тому, підкреслює вона, звичайне мовлення та обсценна лексика – це окремі речі з точки зору нейрофізіології.

«Викорінювати слід пасивну та активну агресію, дискримінацію, штампи, але не обсценну лексику як таку. А найкраща турбота про українську мову — це спілкуватися та творити нею, незалежно від сфери роботи, розробляти професійну лексику, перекладати ресурси та літературу, читати українських авторів, а не законодавчо регулювати те, що ми кажемо», – вважає в.о міністра.

Нагадаємо, у Верховній Раді зареєстрували проект закону про очищення української мови від матюків – «Про протидію лихослів’ю» (про дематюкацію мови). Ініціатором законодавчої ініціативи виступила нардеп Ольга Богомолець.

Добавить комментарий